Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд,-
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Не став би дивитись, схотів би забути,
Так сили забути нема:
То ріднії села, то ріднії люди,
То наша Вкраїна сама!..
Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд,-
Смутнії картини, смутні-невеселі,
А інших не знайдеш ти тут.
Не став би дивитись, схотів би забути,
Так сили забути нема:
То ріднії села, то ріднії люди,
То наша Вкраїна сама!..
Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будему йти! Праця єдина нам шлях… …
Читати далі »
І Край села стояла хата поганенька, а в їй жив селянин із жінкою та з дитиною — хлопчик був. невеличкий, недавнечко народився. Вже… …
Читати далі »
Каторжна — так її всі звали. Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! — кричала мачуха. Геть з-перед очей,… …
Читати далі »
Хай люди женуться за втіхами світу? Женуться за брязкотом злота дзвінким, Затоптану душу, багном оповиту, Востаннє затопчуть нехай… …
Читати далі »
Це було давно. Це було тоді, як нашу землю шарпали турки й татари, а гетьмани українські ходили з козацтвом одбиватись од… …
Читати далі »