…прийти додому.
Тільки й слова!
Достатньо на своїй землі
Любити хліб, смолити човен,
Латати душу при столі.
І зимувати в холоднечі,
І забувати навесні
Усі гонитви або втечі —
І без коня, і на коні.
Люби свій хліб.
Смоли свій човен.
Не озирайся. Не суди.
Нема нікого — тільки слово,
Що навіть не подасть води.


Чуєш, брате соколику, відлітали гуси… Вже й поля позамерзали, і дощі загусли, Вже й морози невсипущі підпалили крила. От і впали біля хати старого Кирила…
Читати далі »
Запитують мене у класі діти: — Скажіть, письменник скільки заробля? …Відкіль оця хвороба — все на світі Ще змалечку підбити до рубля…
Читати далі »
У долонях твоїх спалахне чорнобривцем тихий огник печалі. Не шукатиму слів. Буду слухати дощ. Сповідатимусь мовчки…
Читати далі »
Про це нагадають долоні. І скроні. Таке не примариться в сні. …Орали город мій знесилені коні І падали в борозні…
Читати далі »
…Одцвіте, наче сонях, колишнє село, І Маруся зів'яне, як м'ята. І рушник одцвіте — перебите крило, На якому уже не літати…
Читати далі »