Замаяні снігом дерева
і ніч, як день,
а вітер в обличчя шле вам
дзвінки пісень.
Білий сніг, білий сніг
сипле зорі нам до ніг.
Білий сніг — дар небес,
світ увесь — світ чудес.
Полинемо в парі з тобою
в чарівний край,
де білою вкриті габою
весь сум, одчай.
Білий сніг, білий сніг
сипле зорі нам до ніг.
Білий сніг — дар небес,
світ увесь — світ чудес.
Під музики лагідну ласку
полинем ми
у мрій зачаровану казку —
у чар зими.
Білий сніг, білий сніг
сипле зорі нам до ніг.
Білий сніг — дар небес,
світ увесь — світ чудес.


То я, Касандра. А це — моє місто під попелом. А це — моя палиця і стрічки пророчі. А це — моя голова повна сумнівів…
Читати далі »
Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу…
Читати далі »
Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і в серця спраглого відчиненім вікні з’явилась знову туга молодеча…
Читати далі »
Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті…
Читати далі »
Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий…
Читати далі »