На ясні зорі і на чисті води
Ми кажемо, ми скажемо ізнов:
У просторі віків, любові і свободи
Народ — Віки, Свобода і Любов.
На ясну зорю і на чисту воду
В благословенний Леніновий час —
Цілуєм руку своєму народу,
Цю ніжну руку — вона любить нас.
Де дім і даль, осінні дальні птиці,
Де ковила під Байконур лягла —
У золоті твої, у царствені зіниці,
Народе, дивимось ще змалечку-мала.
Товариш, друг і побратим свободи,
Прапороносець власної судьби,
Безсмертний, слався! Слався, мій народе,
Мій гордий, чесний, добрий, молодий!


У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів і беріз, У синьому небі з берези і дуба…
Читати далі »
Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день почав. Від страху і до страху ця любота…
Читати далі »
Я сів не в той літак Спочатку Думав я Що сів у той літак…
Читати далі »
Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар…
Читати далі »
Сміятись вам, мовчати вами, Вашим ім'ям сповнять гортань І тихотихими губами Проміння пальчиків гортать…
Читати далі »