Співають півні на Сахаліні,
Такі заспівані, як на Вкраїні,
Співають півні – все хлопців будять,
Все дивні горла голосом трудять.
На п'ятдесятій на паралелі
Лежать наші хлопці на вічній постелі.
Харамітогінські взяли висоти –
І сон їх вічний зумів збороти:
Лежать перед дотами брати з братами,
Чеку гранати шарпнувши зубами...
Вставай, Козачук, і ти, Кияниця,
Вже зсивіла мати твоя, як загзиця,
Ти, Дмитриченко, і ти, Макухо,
Півні горлають тобі на вухо.
Вставайте, хлопці,– літ тридцять півні
Трублять і трублять у горла дивні.
Ці перші півні планету будять,
Все дивні горла голосом трудять,
Геп серед ночі голос державить:
Будять народи. Будять держави.
Той голос народами буде ходити.
Зуміє Амур і Волгу збудити,
Зуміє Славутича розколихати...
А хлопці далеко вляглися од хати.
Харамітогінські взяли висоти.
Не встануть хлопці після роботи...


Ще вчора джміль гудів – сьогодні вже нема, Застиг від холоду, ледь лапками він меле, Крилята задубілі не здійма І тихо й тоскно дивиться на мене…
Читати далі »
Запитав мене син, запитав мене син-білочубчик, Запитав мене, аж зітхнув, запитав: «Трава – що воно таке?» – запитав мене син. І приніс мені з лугу – штанці взеленив…
Читати далі »
На сто колін перед стома богами Я падаю: прийди мені, прийди. Звучать лихі немилосердні гами, Несуть журу холодні поїзди…
Читати далі »
Дерева мене чекають, І падає листя на стежку, І падають зорі в долоні, І падає сон у траву…
Читати далі »
Весною я Вас бачив. Бриз морський Вам чуба колошматив й серце ревне, І майстер корабля, немов Сашко який, Вам нахвалявся точеним форштевнем…
Читати далі »