Марта Тарнавська

Сіль землі

Як чумаки колись по сіль
ішли від рідних хат і піль,
хоч в серці туга, жаль і біль,
— ішли у Крим —

так ми за море подались,
хоч заповіли-поклялись,
що ми ще вернемось колись
у рідний дім.

У преріях сини степів
знайшли найбільший скарб скарбів:
вільне життя і гордий спів —
свободу — сіль землі.

Чумацький знаємо звичай:
гостинців скрині повні вкрай —
ми привезем у рідний край
свободу — сіль землі.

1975
Увага:

Якщо Ви помітили будь-яку помилку або недоречність, виділіть необхідний текст і натисніть тут, щоб сповістити нам про це.