Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: «Мені добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною — коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре». Другий каже: «Мені дуже зле, бо господар дає погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу йому відомстити тим, що піду гуляти по його господарстві». Перший каже: «Коли будеш гуляти, не спали там колеса мого господаря, яке знаходиться на подвір’ї твого».
От вночі розпочалась пожежа в другого господаря, й згоріло все, а колесо першого викотилося та й залишилося.


Син великого Сварога, славетний Дажбог-Сонце довгі роки владарював над богами, над людьми і над усім світом.…
Читати далі »
Колись на нашій землі була величезна рівнина,? ?кінця-краю якій не було видно.? ?Рівнина зеленіла шовковими травами……
Читати далі »
Любилися дівчина з хлопцем. Та дівчина була царського роду, а хлопець з бідної сім’ї. …
Читати далі »
З давніх давен старі люди розказують про створення Землі нашої. Давно то було, у повітрі колихалося щось таке, ніби шар-м’яч.…
Читати далі »
Було це дуже давно. Два королі — польський та угорський — об’єднали свої війська і підступили до стін славного міста Дорогобужа.…
Читати далі »