Поділився досвідом?
Намарне.
Є така дорога — зветься путь.
Навіть в незалежній буцегарні
Не такого хліба не дадуть.
Що глевкіший, то таки рідніший.
Заробив і маєш за своє.
Ти не кращий, брате,
але інший,
І тобі вже небо подає.
Важко, моя мила, і несила.
Хто у воду, хто у каламуть.
Скільки ти благала, як просила!
…Все одно прийдуть і поведуть.


Чуєш, брате соколику, відлітали гуси… Вже й поля позамерзали, і дощі загусли, Вже й морози невсипущі підпалили крила. От і впали біля хати старого Кирила…
Читати далі »
Запитують мене у класі діти: — Скажіть, письменник скільки заробля? …Відкіль оця хвороба — все на світі Ще змалечку підбити до рубля…
Читати далі »
У долонях твоїх спалахне чорнобривцем тихий огник печалі. Не шукатиму слів. Буду слухати дощ. Сповідатимусь мовчки…
Читати далі »
Про це нагадають долоні. І скроні. Таке не примариться в сні. …Орали город мій знесилені коні І падали в борозні…
Читати далі »
…Одцвіте, наче сонях, колишнє село, І Маруся зів'яне, як м'ята. І рушник одцвіте — перебите крило, На якому уже не літати…
Читати далі »