Неправда, не лікує час.
Літа над пам'яттю не владні.
Не океан, не меч булатний
сьогодні розділяють нас.
Не попелище, не полон,
не поневолення ординське —
безглузда прірва помилок
і неприборкана гординя.
І гірко думати, що там —
за трясовинням, за туманом,
була земля обітована,
навіки недоступна нам.
А потім — що ж — серед зими
і самота, і безгоміння,
і замість прихистку — каміння
від тих, кого зростили ми.