(Сонет)
Народ– це всі. Це місто і село,
Це люд, який мізкує й форму носить,
Голубить ноти й цифри плодоносить,
Хто няньчить слово й творить чересло.

Народ – це сонцем випнуте чоло
Мислителя, яке і смерть не скосить.
Це цвіт і плід. Хат розум каже – досить,
Цих визначень неначе й не було.

Бо серце твердить в сивизні турбот
Свою затяту думу про народ.
її не зломить хитромудрий тест:

Народ – дядьки, що йдуть життя орати,
Народ –тітки, що стали за верстати,
Народ –баби в хустках навперехрест.