Пришли мені листок дрібний.
Два словечка. Одно. Я молю!
На кораблі моїх надій
Пливу по океані болю.
Де впаде мій тужливий зір,
Журба усюди безнадійна.
Залила туга весь простір,
Немов потопа та біблійна...
А ти голубкою прилинь...
Листочок, картку щирослівну
На корабель понад глибінь
Внеси, немов галузь оливну.
Нехай зрадію від новин
Післанця прощення сьогодні,
Що вже кінчається проклін,-
Дні ласки йдуть, ті дні Господні.
Як лиш веселка гляне з хмар,
Імлу розвіє сіру-сіру,
Поставлю серце на вівтар,
Спалю з пісень тобі офіру.


Зродились ми великої години З пожеж війни і з полум’я вогнів, Плекав нас біль по втраті України, Кормив нас гніт і гнів на ворогів…
Читати далі »
На заході війна згасає блиском ватри. На сході палахтить червоний, лютий гнів. А до гуцульських сіл прийшли військові карти, Щоб легіні пішли обороняти Львів…
Читати далі »
Ти покохала другого, кохана. Надарма зов пiсень. Бо той твiй другий – буря провесняна, А я осiннiй день…
Читати далі »
Олена Теліга ще в ранній молодості зачитувалась українською, російською та чеською поезією, під її впливом удосконалювала свої засоби поетичного вислову…
Читати далі »
То нiч була холодна i понура, То нiч була сльотава i сумна. Над мiстом люто скаженiла буря I плакала дощами край вiкна…
Читати далі »