”…хочу їхати в Єгипет на прощу до єгипетського сонця —
вже ж недарма йому такі колосальні святині колись
будовано, — певне ж, воно і силу має колосальну, і що ж таке
якась мікроскопічна бацила проти його маєстату?…”

Із листа Лесі Українки до Н.К. Кибальчич, 15-18 вересня 1909 р.

Великий Ра, я теж тобі молюсь,
і хочеться, щоб був ти чудотворцем,
щоб ласкою чудесного тепла
ти міг невиліковних лікувати.
О, пожалій дітей, що лиш в зачатті —
дай їм велике — на весь світ — життя!

…Маґічну силу має чорний друк:
він воскресив давно віджиту драму:
людина терпить наново, живе,
кохає, творить — і росте надія,
що промінь сонця вб’є бацилу зла…

Давно вже впала вічності завіса,
давно трагічний пролунав фінал,
а я — молюсь єгипетському сонцю…