Був без грошей. Така його свобода.
Безгрішшям і гріхами не гордивсь.
На фоні вогнищ дух його народу
До себе йшов, мов зливи до води.
Любив одну. Не так, як люди хочуть…
А так любив, як любиться. Як знав.
І Зодіак, домашній, непророчий,
Здавалось, в нього істини питав.
Хто буде з нами? Що ще буде з нами?
Звірине коло. Вітер на очах.
Знав душі предків там десь, коло брами,
Посічені в житті і у піснях.
Набридла слава. Вірші не лікують.
Ніщо не страшить. Забагато щасть.
Іуди в крила лебедів цілують.
Ніхто Іудам срібників не дасть.
Гіркі дощі, тонкі, мов голос флейти,
Мов стан його пекельно-юних доль.
Різдво прийшло.
Обличчя віку скрейдли.
Свій хрест цілує Лір.
Іще Король.


Летіти вміли. Не вміли впасти. Хтось дряпав двері своєї пастки. Хтось жебрав славу, хтось хліб і гроші. Тут всі давальці дурні й хороші…
Читати далі »
1. Початок десятого століття. 5 травня. Свято вічно юної богині Лелі. Красна гірка поблизу села Вибути. Голоси дівчат…
Читати далі »
1. Рання весна. Вечір. Ліс. Табір розбійників. Трусить уже теплий, зеленуватий сніг. Протяжний свист супроводжує з’яву Бута (Павлюка…
Читати далі »
Попробуйте цей вірш… Так пробують черешню. Так пробують уста Устами і вином…
Читати далі »
Неосінь. Шампанське. Собачий гавкіт. В очах буржуазних загуслий мед. В розбитому дзеркалі я і мавки. А радіо каже: “Парад планет…
Читати далі »