1
Свічку поставив ти в церкві перед образами, багачу!
Добре зробив ти: ось бач — ярко та свічка горить.
Глянь, ось убогий до церкви прийшов, що його ти
покривдив, —
Сплакав і важко зітхнув — свічка погасла твоя!
2
Вбогому даток ти дав, о багачу, — се добре зробив ти!
Глянь, онде слуги твої, твоїх волів пасучи,
Потратували всю ниву убогого твого сусіда,
Що через кривди твої мусить по жебрах іти!
Глупий! Ти бога здурити гадаєш сим датком мізерним,
Кпивда ж твоя, наче грім, супроти тебе гримить!
3
Не мав багач що ліпшого робити,
Приобіцяв цареві дань платити.
Коли багатство в багача пропало,
Цареві все віддай — і того мало.
Обіцянка пожерла всю мамону,
В ярмо запрягшися, тягни до скону.


Повість історична — се не історія. Історикові ходить передовсім о вислідження правди……
Читати далі »
Вічний революцйонер — Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер…
Читати далі »
Надійшла весна прекрасна, Многоцвітна, тепла, ясна, Мов дівчина у вінку...…
Читати далі »
Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько — колюче терня? Чом твої устонька — тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва…
Читати далі »
Жив собi в однiм лiсi Лис Микита, хитрий-прехитрий. Кiлька разiв гонили його стрiльцi, травили його псами……
Читати далі »