Хмари у небі стояли химерами.
Вирви сліпі реготали Гомерами.
І над задухою степовою
Смерть голосила глухою совою.
Сходились білі ромашки на поминки.
Реквієм грали контужені коники.
Бусел, розкривши погаслі орбіти,
Тяг за собою крило перебите.
Хмари у небі стояли химерами.
Вирви сліпі реготали Гомерами.
І над задухою степовою
Смерть голосила глухою совою.
Сходились білі ромашки на поминки.
Реквієм грали контужені коники.
Бусел, розкривши погаслі орбіти,
Тяг за собою крило перебите.
Коров’як на могилі і тирса. Над могилою небо як дзвін. Щирим золотом степ цей світився, Казанами і чашами цвів…
Читати далі »
То не лебеді кричали, Не сполохані зигзиці. То ловили яничари Українок білолицих…
Читати далі »
Неначе йду, а ти за мною вслід — Бігом, бігом, спіткнулася, упала!.. А я й не втямлю, чи палає глід, Чи ватри на узліссях на Купала…
Читати далі »
Піла скрипка, гикав бубон, Сонцем квітла флейта. Сакс надутий товстогубе Ледь за ними плентав…
Читати далі »
Ця історія туманна. В ній то зустріч, то розлука. Ця історія у серці Відцвітала й знов цвіла…
Читати далі »